- спорожнений
- —————————————————————————————споро́жненийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спорожнений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спорожнити. 2) у знач. прикм.Нічим не заповнений; пустий, порожній. || Ніким не зайнятий; вільний … Український тлумачний словник
порожній — I (нічим не заповнений; ніким / нічим не зайнятий), пустий, вільний; незайнятий; спорожнілий, спорожнений, спустілий (який раніше був зайнятий, заповнений кимсь / чимсь); голий (перев. про місцевість не вкритий рослинністю, будівлями тощо) II ▶… … Словник синонімів української мови